
Йде якось Притча, весела, ошатна, а назустріч їй Правда — зовсім без одягу, гола і боса, та плаче.
— Чого ти плачеш? — запитує Притча.
— Так от, розумієш, ніхто мене до себе в хату не пускає в такому вигляді, — відповідає Правда. — Ніхто навіть і слухати не хоче.
— Я знаю, як бути, — сказала Притча і стала швидко роздягатися.
— Одягай, — впевнено промовила Притча, віддаючи свій різнокольоровий одяг новій подрузі. — У цьому тебе впустять куди завгодно.
З тих пір Гола Правда під виглядом Притчі може ввійти до кожного будинку, і почути її можуть навіть ті, хто її дуже боїться.